10клас Урок №13 КРАЇНИ АФРИКИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КРАЇН
•
Як особливості ЕГП окремих субрегіонів Африки впливають на розвиток їх господарства?
•
Який з етапів дослідження території Африки відзначений найбільшими змінами її
політичної карти?
•
Чим пояснюється нерівномірне розміщене населення Африки? Чому етнічний склад
населення більшості африканських країн є неоднорідним?
•
Які факти свідчать про економічну відсталість африканських країн?
На
попередньому уроці ви дізналися, що країни Африки за основними показниками
соціально-економічного розвитку помітно відстають від інших регіонів світу.
Причини бідності африканських країн є об’єктом дослідження спеціалістів ООН. З
кінця 90-х років минулого століття діє Спеціальна програма ООН в Африці. Вона
допомагає країнам регіону у визначенні їх головних цілей, стратегії і політики
в галузі розвитку та винайдення ресурсів для їх реалізації.
За цією програмою також передбачена цільова
гуманітарна допомога найбільш відсталим країнам.
1. Нерівномірність економічного розвитку
субрегіонів Африки визначають
декількома чинниками. По-перше, значну роль
відіграють природні умови та ресурси, які створюють певне територіальне
середовище. Люди, де б вони не мешкали, повинні працювати. Отже,
наявність сприятливих природних умов визначає проживання в тому чи іншому
регіоні людей, які починають розвивати господарську діяльність. По-друге, у
місцях, де виявлені й видобуваються ті чи інші мінеральні ресурси, теж
виникають зони економічної активності.
Значну роль у розвитку економіки відіграє вигідне географічне положення регіону. Щодо цього в Африці перевага
належить приморським регіонам та острівним країнам і територіям.
Найвищий рівень економічного розвитку має субрегіон Південна
Африка.
Саме тут розміщена найрозвинутіша країна материка ПАР. Загалом у цьому
субрегіоні найсприятливіші в Африці природні умови для життя й господарської
діяльності людини та величезні запаси мінеральних ресурсів, що створюють
об’єктивну базу для розвитку всіх галузей економіки. Саме в ПАР найбільше
розвинені всі три сектори економіки, насамперед третинний.
Первинний сектор : с/г- вівчарство; рибне
господарство; видобування –алмази, золото, платина , уран.
Вторинний сектор : кольорова металургія(мідь,
нікель, цинк, свинець), машинобудування, хімічна промисловість, легка, харчова.
Друге місце за рівнем економічного розвитку в цілому належить субрегіону
Північна Африка. Надзвичайно вигідне економіко-географічне положення дає
можливість розвивати взаємовигідне співробітництво з Європою. Субрегіон
характеризується значною соціально-економічною самобутністю, де арабське
населення впродовж багатьох століть пристосовувалося до екстремальних умов
життя та господарської діяльності в умовах пустелі. Великі запаси енергоносіїв
створюють у субрегіоні умови для економічного зростання, а значна
історико-культурна спадщина — для розвитку третинного сектора економіки.
Наприклад, в Алжирі будують лікувальні комплекси з використанням 70 термальних
джерел , що створить понад 2 тис. додаткових робочих місць для місцевого
населення.
Первинний сектор: с/г – цитрусові, бавовник,
фініки, рибне господарство; видобувна – нафта, природний газ, фосфорити.
Вторинний сектор: виробництво нафтохімічної та
хімічної продукції (добрива) , електротехніка, легка , харчова промисловості.
Третинний сектор : туризм, транспорт (Суецький
канал)
Західна Африка теж має дуже
вигідне географічне положення й природні ресурси для розвитку економіки.
Несприятливим для життя є вологий екваторіальний та субекваторіальний клімат,
поширення мухи цеце, СНІДу й інших небезпечних інфекційних хвороб серед
населення.
Первинний сектор : с/г – кава, какао, фрукти,
бавовник, арахіс; лісове господарство; видобувна: нафта, природний газ, залізна
руда, марганець, алмази, уран, фосфорити.
Вторинний сектор : чорна, кольорова металургія,
виробництво нафтопродуктів, каучуку.
Східна Африка теж має
вигідне географічне положення. Тут переважають сприятливі природні умови й
багаті природні ресурси. Величезних збитків економіці завдають політична
нестабільність у регіоні, військові конфлікти та тероризм, мільйони біженців,
пірати Сомалі. У цілому субрегіон має значні потенційні можливості для власного
господарського розвитку. Найбільшою мірою це стосується подальшого освоєння
території для розвитку власної енергетики та третинного сектора економіки, а в
ньому — рекреації й туризму.
Первинний сектор: с/г – кава, чай, фрукти, овочі,
ваніль, квіти; рибне господарство; видобувна – золото, платина, олово, мідні
руди, нафта.
Вторинний сектор : електроенергетика,
кольорова металургія(мідь, нікель),
нафтопереробна, легка, харчова промисловості.
Найнижчий рівень економічного розвитку характерний для субрегіону Центральна Африка. Головна
причина полягає в тому, що ці країни віддалені від морів та океанів. В
історичному сенсі субрегіон почав розвиватися найпізніше, хоча й найбільше
зберіг власну самобутність. Саме тут знаходяться найбідніші країни материка та
світу: Чад, ЦАР, Південний Судан з його майже постійними військовими діями.
Первинний сектор : с/г – кава, какао, бавовник;
лісове господарство; видобувна – нафта, алмази, золото, уран.
Вторинний сектор : кольорова металургія,
виробництво нафтопродуктів. Легка, харчова промисловості.
За допомогою політичної карти світу назвіть країни
Африки, що не мають виходу до океанів і морів. Поясніть, як впливає на розвиток
цих країн їхня ізольованість від моря.
Економіка розвивається за допомогою багатьох інших чинників, наприклад
ефективного управління державою, рівня корупції, освіти й культури населення,
національних традицій. В Африці також значний вплив на розвиток економіки мають
військові конфлікти, тероризм тощо.
2. Особливості участі окремих субрегіонів Африки в
міжнародному поділі праці визначає різний рівень їхнього
економічного розвитку й структура господарства. У цілому всі субрегіони Африки
постачають на світовий ринок продукцію гірничодобувної промисловості. Щоправда,
кожна частина Африки робить у це власний внесок. Північна та Західна Африка поставляють нафту
й газ, Південна та Західна —
золото, алмази й дорогоцінне каміння. Центральна
Африка постачає мідну руду. Майже скрізь видобувають руди кольорових
металів.
Північна та
Південна Африка експортують у великих кількостях
плоди цитрусових дерев, виноградні вина, тютюн. Країни Західної та Східної Африки постачають на світовий
ринок какао-боби, каву, бавовник, тропічну деревину тощо. Узагалі Тропічна
Африка відома у світі як постачальник, окрім кави та какао, також арахісу,
натурального каучуку, пальмової олії, чаю та спецій.
3. Зв’язки України з країнами Африки. На міжнародному ринку товарів і послуг африканські країни й Україна
не є конкурентами, що створює особливе підґрунтя для подальшого розвитку їхніх
відносин.
У цілому Україна має значне позитивне торговельне сальдо з цим материком.
Майже 40 країн Африки підтримують постійні торговельно-економічні та
науково-технічні зв’язки з нашою державою. Основними торговими партнерами
України впродовж багатьох років є Єгипет, Ліберія, Гвінея та Марокко. З Африки
Україна отримує переважно продукти тропічного землеробства (банани, каву, рис,
арахіс, какао-боби), боксити й інші руди, шлаки та золу. Натомість до країн
цього материка ми відправляємо різноманітну промислову продукцію (чорні метали,
залізничні локомотиви, машини, обладнання, хімікати та мінеральні добрива) і
продовольство (молочну продукцію, зернові, пшеницю та ячмінь, олію, майонез).
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Домашнє
завдання:
·
Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
·
Скласти 10 тестових запитань закритого типу за темою «Країни Африки».
·
Скласти кросворд (15 запитань) на тему «Країни Африки».
ТЕСТУВАННЯ
ТЕСТУВАННЯ
Тестове завдання активне
Завдання необхідно виконати до 5 травня 17:00
Комментариев нет:
Отправить комментарий